Перу. Маршрут місячної подорожі

Думаю, з усієї подорожі Південною Америкою Перу запам'ятаєся найбільше.
Це - перша країна, куди ми прилетіли, перші дуже сильні враження від всього нового: традицій, людей, звичок і краси природи.
Наша мандрівка у Перу тривала майже місяць з 27 листопада до 21 грудня 2013 року.

Якщо хочеться відвідати ту частину континенту, і є час лише на одну країну, то я із впевненістю пораджу саме Перу.
Тут можна отримати найрізноманітніший досвід подорожі і побачити високі, засніжені гори, вологі зелені джунглі, засушливі пустелі, високі водоспади, океан, Амазонку, найвище озеро світу, познайомитися з культурою інків та інших, більш давніх, цивілізацій, скуштувати альпаку, морську свинку, випити піско саур і чічу, побачити карнавали, одяг і традиції людей
Південної Америки.

Мапа подорожі у Перу на місяць

Наш маршрут подорожі виглядав так (натискайте на іконки, щоб побачити опис точки на мапі)


Маршрут самостійної подорожі у Перу

Почали ми з Вітею нашу подорож зі столиці Ліми, яка здивувала нас неймовірним контрастом життя. Пробувши там лише один день, ми рушили на зустріч першій пригоді у високі Анди і приїхали в містечко Уарас. Звідти ми піднялися на гору Чуруп, де у нас стався напад гірської хвороби...

Після першого знайомства з Перу ми вже більш впевнено рушили на північ у місто Трухійо. Перуанці попереджали нас про те, якою небезпечної може бути ця мандрівка, оскільки місто мало високу криміногенну обстановку. В реальності все вийшло точнісінько навпаки.
Головна мета у поїздці до Трухійо була побачити імперію Чан-Чан. Це була надзвичайно цікава прогулянка. І дуже не популярна серед туристів. Направду, я ще не зустрічала, щоб ще хтось з українців відвідали давні поселення і піраміди цивілізації моче.

Далі наш шлях лежав до початку джунглів на півночі країни - у місто Чачапояс. Нас не покидала думка, що кожне наступне місто на нашому шляху красивіше за попереднє.
Тут ми відвідали, як потім зрозуміли, найцікавіші місця Перу!
І ми вже долучалися до екскурсій іспанської мовою. А від тоді, як ми приземлилися, минув лише тиждень :). Рівень мови, яку ми трошки вчили перед поїздкою, у мовному середовищі стрімко покращувався.
Навколо Чачапояса знаходяться дуже багато цікавих місць. Спершу ми відвідали Фортецю Куелап, яка за красою і значенням може позмагатися з самим Мачу Пікчу.
Найбільш загадкове місце - це гора, де знаходяться саркофаги Карахія. Культура чачапоя знала секрети муміфікації і робила для своїх королів глиняні ємності у формі людей.
В цих же краях ми бачили третій найвищий водоспад світу - Ґокту. Щоб дістатися до нього, потрібно пройти кількагодинний трек в гористій частині перуанських джунглів. Враження від цього походу, як і від всього регіону Чачапояс, нас просто переповнювали!

Наш шлях далі йшов на південь - до пустелі Наска, куди я хотіла потрапити ще з дитячих років. Ми поїхали автобусом через Чиклайо, щоб скупатися у Тихому океані, який виявився не дуже привітним.
У пустелі Наска ми власними силами, без дорогих турів, подивилися гігантські малюнки - одну із загадок світу - лінії Наска.

Прийшов час побачити найвідомішу пам'ятку Перу - Мачу Пікчу. Ми ретельно дослідили Куско, яке справило на мене двояке враження, та місця навколо. А саме побували на інкських терасах Морай та на соляних шахтах Марас.
Ще в Наска місцеві розповіли нам, як дістатися до Мачу-Пікчу своїм ходом, не витрачаючись на найдорожчий потяг у світі. Шлях цей на цілий день, потрібно змінити кілька автобусів, а потім 12 км йти пішки, але це була найкрасивіша дорога і трек у моєму житті.
І ось ми в Мачу-Пікчу! Затаївши дихання, ми досліджували красу та історію останнього міста інків. У своїй статті про це місто я багато даю різних порад про те, коли і як йти на Мачу-Пікчу. Обов'язково прочитайте перед відвідуванням.

Наприкінці нашої подорожі країною, яка показала нам стільки чарівних місць, ми зупинилися на кілька днів в Пуно, щоб відпочити, поділитися враженнями і перевірити наш подальший маршрут у Болівію.
З Пуно ми поїхали на острови на озері Тітіткака - Урос і Такіле, щоб побачити, як живуть місцеві люди, чим вони займаються на цих маленьких островах та на традиції остров'ян, оскільки вони відрізнялися від іншої частини Перу.

Весь шлях ми просувалися автобусами. Вони дуже комфортні у Перу, в них можна лежати, там годують і дають напої. Дороги у Перу дуже якісні.

Перед поїздкою у Болівію не забудьте зробити візу у консульстві в Пуно. Ми це не зробили і були змушені вертатися з самого кордону назад :).


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Хорватія відкрила кордони для українців: умови в'їзду (2023 ОНОВЛЕНО)

Відкритий кордон з Чорногорією: умови в'їзду для українців (2023 ОНОВЛЕНО)

Як безкоштовно і без візи відвідати Йорданію (2023 ОНОВЛЕНО)