Озеро Тітікака

Кам'яна Пума спить на дні озера Тітікака. В день великого суду вона прокинеться, встане з дна і буде судити всіх людей.
Такі легенди розповідають мешканці островів, які розташовані на найбільш високогірному озері світу. Його висота сягає 3812 м над рівнем моря. Виглядає це дивовижно, оскільки навколо озера не помітно дуже високих гір, лише пагорби.
Рибалка на ім'я "Хуан із порту" (Juan del puerto), який розповів нам легенду про судний день, також сказав, що озеро має форму Пуми, яка полює на кролика. І дійсно, подивіться на мапу: можна побачити голову і тулуб великої кішки, а також довгі вуха кролика.
Пума - священна тварина для багатьох народів Південної Америки. Вона шанується ними на рівні богів.
Ще чоловік жартував, що "тіті" знаходиться в Перу, а "кака" залишилась в Болівії ("кака" іспанською має таке саме значення, як і українською) :).

Сьогодні ми відвідуємо два острови високого озера - Урос і Такіле (ісп. Los Uros, Taquile), - кожен з яких цікавий, несхожий на інший, має власні традиції.
Сідаємо в човен разом з іншими туристами і знайомимося з мешканцями островів. Тобто як знайомимося: з білими "грінго" вони, звичайно, не спілкуються, проте ми їх уважно розглядаємо :).

Чарівні дівчата відразу привертають увагу: різнокольорові спідниці з багатьма шарами, чорні довгі накидки з великими яскравими помпонами-кісточками. Накидка-трансформер використовується, як шаль на свіжому ранковому повітрі, надягається на голову при денному пекучому сонці, зав'язується на спині для перенесення речей і так до нескінченності. Думаю, вона на всі випадки життя

Так вдягнуті чоловіки: шапка дуже яскравих кольорів, біла ткана сорочка, чорні жилетка і штани і широкий тканий пояс із візерунками. Це - капітан нашого човна

Пуно лишається позаду, а ми їдемо досліджувати народи Тітікаки та їхні традиції 

Перші острови, куди ми їдемо, - Урос. Вони відомі тим, що називаються "острови, що плавають". І дійсно так: вони розташовані не на землі чи скелях, а просто на воді, на укріплених майданчиках для будинків і пірсах для човнів.

Платимо за вхід на острови, що дрейфують. З вхідних квитків живуть мешканці Урос. Це - один із їхніх основних доходів

Також народ уро, що мешкає тут, - відомі рибалки. Століттями вони обмінювали рибу на інші продукти чи товари з мешканцями Пуно чи інших островів. І до тепер нічого не змінилось: рибальство - основне заняття місцевих й основний дохід 

Народ уро дуже давній. Колись вони мали власну мову, але через активну торгівлю з народом аймара, який мешкає на більшості інших островів озера, а також із інками, що жили на материку, уро втратили свою мову і тепер говорять аймара, іспанською і трошки кечуа.

Деякі остров'яни мають моторні човни, але переважна більшість користується традиційними човнами вигадливої форми з очерету

Урос - це повністю очеретяні маєтки. Будинки, оглядові вежі, човни, арки і дивні фігури тварин, що часто можна побачити на островах, - все зроблено з цього природного, єдиного доступного для уро матеріалу

А ще, звичайно, очеретяні капелюшки, які носять для захисту від сильного на такій висоті сонця. Капелюшок є елементом традиційного для уро костюму

Дехто розжився на сонячну батарею. Генератори - поки що єдині джерела електрики на островах, що плавають

Майданчик, на якому розташовані будинки, і відбувається все господарство остров'ян, щільно застелений очеретом. Коли старий очерет стає непридатний, уро зривають новий, що росте недалеко від островів, і роблять новий шар "підлоги"

"Город". Шматки землі, привезені з материка, для єдиних рослин на островах Урос

Так уро зберігають рибу

Найменша мешканка острова схопила мене за палець і дзвінким голоском розповідала про всі "скарби" острова: птахів, рибу, елементи господарства, свої іграшки

"¡Amiga, vamos! ¡Amiga, mira, el pájaro bebe!" (Подружка, йдемо! Подружка, дивись, пташеня!)

Традиції і сучасність зустрічаються тут

Красиві і чудернацькі човни уро

Яскраві чоловічі капелюхи, які, можливо, мають давню традицію, і куртки Columbia

Далі рушаємо на острів Такіле. До нього їхати приблизно 3 години. Це доволі великий острів, що розташовано на озері. І він дуже красивий!

Центральна площа острова Такіле, де вільно гуляють вівці. Школярі повертаються зі школи. Ще малі вони вже абсолютні копії своїх батьків і всіх дорослих на острові: у традиційному вбранні 

Острів Такіле не густо населений. Нам він навіть здався порожнім

Старий-старий чоловік в'яже традиційний чоловічий капелюх на вулиці. Він був дуже старим, але його пальці швидко рухалися, керуючи спицями і ниткою. Усміхнений дідусь дозволив себе сфотографувати, але потім попросив за це 1 соль

Більшість остров'ян Такіле однаково вдягнуті, навіть сорочки і спідниці однакового кольору. Тільки чорні накидки зав'язані інакше залежно від часу дня: тепер була обідня пора, і сеньоріта заховала голову від сонця і несла щось в накидці

Можливо, дитину :)

Хлопці, які хвилину тому фотографувались з усіма туристами на площі за 1 чи 2 солі і настирливо просили в нас наші бутерброди, якими ми перекушували в тіні дерев, тепер отримали наказ від батька відстати від туристів і відвести кудись маленьку сестричку

Повернення зі школи

На Такіле чоловіки теж переносять вантажі у ряднинках. Досі в Перу ми зустрічали тільки жінок з такими "наплічниками"

На Такіле також потрібно оплачувати вхідний квиток. Дорогою на інший бік острова, де на нас чекав човен, ми натрапили на колодязь, який було побудовано на гроші, виручені за вхід

Як і всюди в Перу, жінки і, як ми бачили, чоловіки Такіле прядуть і в'яжуть

Таку сорочку ми побачили на місцевому ринку. Це - традиційна сорочка місцевих остров'ян, яку носять чоловіки, наприклад, наш капітан. 
Вона дуже нагадала нам нашу вишиванку :)

Чудова прогулянка озером Тітікака! Які різні народи мешкають на островах! Закриті і недовірливі уро, що дрейфують на своїх легких островах, і дещо настирливі і безсоромні мешканці Такіле.
А Тітікака! Яке величезне воно і стільки легенд створює всю його історію і велич.
Обов'язкове до відвідування!

Як доїхати і ціни:
В порту Пуно розташовані кілька компаній-власників човнів, які пропонують поїздки на різні острови.
Тур човном на острови Урос і Такіле коштує 25 солів.
Окремо потрібно оплачувати вхід на острови. На Урос - 5 солів. Вхідний квиток на Такіле ми не оплачували, оскільки наш капітан був мешканцем цього острова.
Якщо, наприклад, капітан буде уро, то, відповідно, вхід на Урос не потрібно буде оплачувати, а на Такіле потрібно.
Додатково за бажанням можна замовити обід на острові Такіле за 20 солів. Ми від нього відмовилися, більше гуляли і хотіли все подивитися. Члени нашої групи потім сказали, що він не коштував того.
Їхати до островів Урос від Пуно півгодини. На Такіле потім ще 3 години. Назад в Пуно, відповідно, теж 3 години.

Ціни актуальні на грудень 2013

© Авторські права належать автору цього блогу. Використання всіх матеріалів (фото, текст, відео) можливо тільки з посиланням (гіперпосилання) на джерело.