Блог про подорожі Ані Бурлаки: 70+ країн на 5 континентах

Хто би не хотів поплавати у океані? Відповідь, до речі, спірна на це запитання. Для багатьох не секрет, що Тихий океан холодний і брудний. От і я тепер підтверджую, що він такий :). Особливо на пляжі у місті Чиклайо (ісп. Chiclayo). Після Чачапоясу ми рушили на південь, щоб відвідати Наска і Куско, і далі - Болівію. І дорогою вирішили поплавати у найбільшому океані світу. У самому Чиклайо немає на що дивитись. Недалеко від міста (година їзди) у районі Ламбаєке (ісп. Lambayeque) знаходиться історичний музей Sipán присвячений культурі моче . Там знаходиться найбільша колекція золота давніх цивілізацій і могила володаря Сіпана - важлива археологічна знахідка Перу. Але ми думали про купання і засмагу і вибрали пляж. Широкий піщаний пляж Pimentel має непогану припляжну зону з ресторанами морської кухні і гарною набережною. Але сам він брудний і (ох, ці перуанці) пахне сечею. Місцеві не сильно дбають про екологію і сміття. Я би сказала, зовсім не дбають. Багато перуанців недогризк

Любителі історії, природи і шукачі місцевих традицій запрошуються до Чачапояс! Заповнити свою туристичну програму на тижні вперед можна тут із легкістю. Обов'язково слід відвідати такі місця, як Куелап , Карахія , водоспад Ґокта , де побували ми, а також лагуну Кондорів (Laguna de los Condores), музей Леймебамба (Museo Leymebamba), мавзолей Реваш (Mausoleos Revash), печери і багато інших цікавинок. А ще варто неодмінно погуляти містом, яке сліпить білими охайними будиночками, чемно збудованими в обіймах зеленого гірського кола. З просуванням на північ Перу кожне місто нам подобалося все більше і більше. Уарас був гарнішим за Ліму . Трухійо здалося милішим від Уарасу. Думаю, Чачапояс був верхівкою нашої симпатії і дуже сильно запав у серце і закарбувався у пам'яті. Старі вузенькі вулиці попри білі будиночки. Вікна, двері і вивіски, як на підбір, - з темного дерева: однакового кольору і стилю. Нічого зайвого у оздобленні вулиць, все підібрано з великим смаком. Голо

(продовження посту про Huaraz ) В селі - чарівно! Немає доріг - немає машин. Повітря наповнене солодкими запахами трав, квітів і дерев. Хотілося увібрати весь той солодкуватий запах, хотілося, якби це було можливо, запам'ятати його і дихати ним вічно.  Він був настільки виражений, що хотілося їсти його ложкою.   Настрій підстрибнув аж до небес, і ми, задоволені, вирушили крізь все село в гори! Було цікаво прогулятися серед фруктових дерев і кактусів, які складають сільське господарство перуанців. Кам'яні або саманові будиночки (саман - суміш глини і соломи), природня чиста вода, гірське повітря і натуральне господарство створюють такі собі еко-селища. Біля кожної хати тече струмок, де селяни беруть воду для кухні, перуть одяг, годують худобу Перуанки - справжні леді: навіть поля  орють   в традиційному одязі. Окрім корів, овець і кіз, тут також випасають... поросяток. Взагалі було дуже цікаво роздивлятись на всі боки. Літні люди, особливо чоло

Наступного дня після прибуття в Ліму ми поспішили її покинути. Перше враження від Ліми породжувало думки: "Перу таке?", "Це не те, що ми собі уявляли". Ліма заплутала наші враження і залишила по собі незрозумілі відчуття. Наш хостел був в районі Miraflores, який квітне парками, світиться вогнями дорогих магазинів і радує благоустроєм доріг і будинків. Ми не могли повірити, що це - перуанська Ліма. Багато поліції, яка привітно вітається з туристами, багато банків і людей в костюмах. Багато бігунів, які займаються спортом, не дивлячись на робочі години дня. Очевидно, своє вони вже заробили. Мене Перу сильно порадувало першою зустріччю з Тихим океаном і ананасами, які коштують 3 грн. за кг (!). Але сильно засмутило високими цінами на житло і їжу. Очікували дешевизну :-) . Вздовж набережної Тихого океану в Мірафлоресі встановлені різні спортивні тренажері, займатись на яких може будь-хто. В океані кисли серфери, чекаючи на хвилю. І все було аж занадто пишн