Блог про подорожі Ані Бурлаки: 70+ країн на 5 континентах

Після Ліми ми вирушили в напрямку, протилежному від популярних туристичних маршрутів, - на північ, блище до гір, у містечко Huaraz. Від Уарасу всі дороги і тропи ведуть до горного хребта Cordillera Blanca, покритого вічною мерзлотою. Добрались в Уарас ввечері. А зранку нас очікував приємний сюрприз: вигляд з вікна на засніжені гори, які, як велетенські моноліти, височать над містом. Саме місто Уарас знаходиться на висоті 3090 м Панорама також давала повноцінну картину перуанської забудови. Кожен має невеличкий одноповерховий будинок, який, завдяки різним грошовим надходженням (торгівля на ринку, ресторанне обслуговування чи надання кімнат в оренду туристам), виростає вгору, тягнучись за гірськими велетнями, які оточують місто. Над першим поверхом будується другий, потім поступово третій і так, скільки стає грошей. Часто в Перу зупиняєшся в будинку, верхній поверх якого як раз в процесі будівництва. Майже на кожному даху вгору сторчить арматура, як знак і надія майбутнього роз

Наступного дня після прибуття в Ліму ми поспішили її покинути. Перше враження від Ліми породжувало думки: "Перу таке?", "Це не те, що ми собі уявляли". Ліма заплутала наші враження і залишила по собі незрозумілі відчуття. Наш хостел був в районі Miraflores, який квітне парками, світиться вогнями дорогих магазинів і радує благоустроєм доріг і будинків. Ми не могли повірити, що це - перуанська Ліма. Багато поліції, яка привітно вітається з туристами, багато банків і людей в костюмах. Багато бігунів, які займаються спортом, не дивлячись на робочі години дня. Очевидно, своє вони вже заробили. Мене Перу сильно порадувало першою зустріччю з Тихим океаном і ананасами, які коштують 3 грн. за кг (!). Але сильно засмутило високими цінами на житло і їжу. Очікували дешевизну :-) . Вздовж набережної Тихого океану в Мірафлоресі встановлені різні спортивні тренажері, займатись на яких може будь-хто. В океані кисли серфери, чекаючи на хвилю. І все було аж занадто пишн

Про їжу в Іспанії можна писати багато. Спробую кількома абзацами описати, що нам сподобалось особливо сильно. Стартери або аперитиви . Аперитиви в Іспанії подають всюду, це обов'язковий початок повноцінної страви. Навіть, якщо зайти в кафе лише за бокалом вина/келихом пива, то стартер все одно чекатиме на тебе. І це - завжди безкоштовно! В залежності від закладу аперитивом може бути щось від сиру-шинки до смаженої картоплі з беконом. Шинка (jamón) в Іспанії займає особливе місце. І вона сильно відрізняється від української. Хамон - це в'ялена свинина. Гарна шинка солиться-в'ялеться протягом року перш, ніж попасти на стіл гурманів. Видів її існує безліч. Продають хамон в спеціальних закладах - музеях (Museo de jamón), який, насправді, є лише спеціалізованим магазином. Іспанці просто мліють від шинки. Мені, чесно кажучи, її смак нагадав... тараньку :-). Нема чого дивуватись - процес приготування аналогічний :-). Museo de jamón Сніданок у неділю . Чомусь

Перед поїздкою в Південну Америку ми заїхали в Іспанію, так би мовити повторити іспанську, яку ми "старано" вчили. Іспанія здивувала. Відразу, сильно і неочікувано. Можливо, в голові жив стереотип, що всі південні народи Європи ліниві і хаотичні. Наприклад, італійці - хаотичні, а греки - ліниві і суперхаотичні. Іспанці неочікувано для мене виявились організованими, дисциплінованими, з гарним смаком. Додати до цього ще неймовірну гостинність, відкритість, любов до своєї країни і всього іспанського - виходить дуже приємний набір якостей. Що здивувало : - в Іспанії дуже якісні дороги . Не просто якісні, а кращі за німецькі. Враховуючи шалено великий трафік і в місті, і за містом, їм це тільки на руку. - іспанці дотримуються правил : загальних суспільних і дорожнього руху. Якщо у дворі багатоповерхівки є загальний басейн, то користуються ним тільки в години роботи рятувальника, який зобов'язаний бути присутнім. Якщо, наприклад, рятувальник у кращому випадку працює

Літак, в якому  летиш 12 годин, схожий на великий автобус. Через певний час, коли дивитись в ілюмінатор давно не цікаво, коли і поїв, і поспав, і почитав, і кіно подивився, відчуття висоти зникає повністю. Люди перестали розмовляти пошепки, як напочатку, половина з них стоїть в проході, стомлені сидіти 10 годину поспіль. Діти всіх рас бавляться разом, розмовляючи тільки їм зрозумілою дитячою мовою. Здається, зі стюартами домовились, або вони закривають очі на те, як деякі охочі самі собі наливають. До землі інків - 2 г 30 хв. Літак Мадрид-Ліма. 27.11.2013. П.С. Коли прийшов час, прийшла й Амазонка. Чого Амазонці не течеться прямо? Зігнулась нескінченною змією і розрізала всю сушу навколо. © Авторські права належать автору цього блогу. Використання всіх матеріалів ( фото,  текст, частини тексту, відео) можливо тільки з посиланням (гіперпосилання) на джерело.

Їду! Точно! Подорож на кілька місяців у Південну Америку! Мабуть, у кожного мандрівника наступає такий момент, коли з наступною подорожжю емоції від вражень перестають бути такими яскравими, як при перших мандрівках. Втім, місця, які закарбувались в мріях з дитинства, залишають незабутній слід. Для мене мої дитячі мрії часом стають неабиякою реалізацією вже в дорослому житті. Ніколи не забуду передачі (на зразок "Клуб путешественников"), які розповідали про давні цивілізації і загадкове Мачу Пікчу. Така інформація назавжди залишилась в моїй уяві, як щось надзвичайне і варте уваги. Настільки, що жене мене у пригоди і тепер. Наступні місяці на мене чекають гори-6-тисячники, океани, гейзери, льодовики, найбільш засушлива пустеля світу, джунглі, забуті цивілізації, наслідки завоювань іспанських конкістадорів і багато-багато іншого. Все це за маршрутом Перу-Болівія-Чилі-Аргентина-Бразилія! Photo by  andresqui  from Flickr